// ціль подорожі
ми завжди маємо ціль, про яку говоримо на початку подорожі. Ціль має бути глобальною (наприклад, досягнути кінцевого пункту, зробити вудочку), але також може містити „план Б". Чому так? Тому що головна ціль може виявитись заскладною: її формулюють батьки самостійно або разом з дитиною. Але вже на маршруті може виявитись, що є причини, які перешкоджають досягненню основної мети: сильний дощ, реальна (а не надумана) втома дитини, знаходження іншого цікавого місця або активності, заради якої варто змінити ціль. Пам'ятаймо, що в любій пригоді важлива сама пригода, позитивний настрій дитини та батьків. Тому відходити від первинного плану не тільки можна, але часом і необхідно. Так і ми, самі батьки, маємо можливість навчитися чогосьнового, непердбачуваного, побачити, як ведуть себе діти в незапланованій ситуації та дізнатися, що ж насправді їх цікавить.
// смачна їжа
на пригоди беріть таку їжу, яку дитина не їсть кожного дня і яка асоціюється в неї зі смачним делікатесем. Наприклад, копчена форель, яка купується в місцевому магазинчику, баночка тунця, морська капуста чи екзотичні горішки. Кожний знає смак своєї дитини, тож експериментуйте, а також відкривайте нові смаки. Крім того, ви підтримуєте локального виробника, для якого це може бути суттєвим джерелом доходу. Не йдеться про великі суми, але, якщо вибір знаходиться між рибою з супермаркету, чи трішки дорожчою, але виловленою з місцевих річок фореллю, то нехай вибір буде за регіональними смаками.
// цікаве спорядження
де, як не під час пригод, можна випробувати свій перший розкладний ножик, як точити патички або нарізати сирок.. Дитина отримує свій перший досвід в польових, і що суттєво, реальних умовах. З мамою на кухні теж навчиться, але це ж вдома! А хлопці, та навіть дівчата, хочуть відчути смак реального життя, яке в нас закладене на рівні підсвідомості. Можливо, дитина це відчує не з першого разу, можливо, їй буде перешкоджати страх або надмір емоцій. Але, з черговим разом прийде спокій та контрольована зацікавленість. І саме в цей момент ми отримуємо новий досвід і радість від того, „що я зміг або змогла!" І тепер, по поверненню додому, я зможу розповісти і поділитися емоціями з батьками, бабцьою або дідусем, розказати друзям. І нехай їм це буде не цікаво (а так переважно є). Головне, що тобі це цікаво, і тобі хочеться поділитись з цілим світом, що ти це можеш!
// власне спорядження
побачте, як сяють очі дитини, коли вона вдома черговий раз за день перебирає свій рюкзак, як ховається під одіялом з власним ліхтариком чи з нетерпінням очікує на сніг, щоб спробувати свої нові колючки на взуття!
// малими кроками до великої цілі
варто очікувати, що дитина в своєму темпі пройде стільки, скільки їй буде комфортно. Ваші очікування, що 3-х річна дитина може подолати 20 км абсолютно виправдані, але пам'ятайте, що ваш крок - це 2 або 3 кроки дитини. Тож задайте собі питання, чи готові ви прямо зараз пройти 40-60 км і яка вам для цього потрібна мотивація? Тому не пройдена відстань чи ось прямо сьогодні підкорена вершина є метою нашого походу, але радість дитини від спільно проведеного часу і її бажання піти з нами на пригоди наступного разу.
// будьте командою
підбадьорюйте, заохочуйте, допомагайте, йдучи за ручку і даючі вашій дитині точку опори та впевненість, що у вас все получиться. Так, не кокретно в неї, але у вас разом. Тому що відтепер і назавжди ви є командою, командою пошукачів пригод, командою, яка знаходить виходи з різних ситуацій.
Автор: Олег Покотило, [AO] Education